Дрібний шрифт інструкції: як перевірити ліки

Відкриваєш нову упаковку. З неї випадає складений гармошкою аркуш, тонший за цигарковий папір, задрукований з обох боків літерами завбільшки з мураху. Підсуваєш його ближче до лампи. Відсуваєш на довжину руки. Надягаєш другі окуляри. І кладеш аркуш на стіл, бо прочитати це просто неможливо.

Це не проблема з розумінням. З розумінням проблем не було б. Це проблема з доступом до змісту: шрифт фізично поза межами твого зору. Якщо шрифт ти бачиш, але губишся в розділах і не знаєш, на що дивитися спершу, тоді тобі потрібен посібник із читання інструкції. Ця стаття про інше: що робити, коли прочитати неможливо і зміст потрібен тобі в іншій формі.

Телефон читає текст, а не папір

Почнімо з розрізнення, яке вирішує все, що буде далі.

Телефон уміє дуже багато: збільшити, змінити контраст, прочитати вголос. Але все це він робить із текстом. Аркуш з коробки текстом не є. Це предмет. Коли ти його сфотографуєш, він і далі не текст, а картинка, на якій видно літери.

Чесне застереження, бо про нього легко було б змовчати: новіші телефони вміють розпізнати текст на фотографії. З чеком, візитівкою чи табличкою з номером це працює добре. Інструкція складніша: три сторінки густого шрифту, дві колонки, папір, крізь який усе просвічує. Розпізнавання губить фрагменти, склеює колонки і перескакує заголовки, а ти не маєш як перевірити, чого забракло, якщо оригіналу все одно не бачиш. Для чека вистачить. Для змісту, де хочеш мати певність, що нічого не випало, цього замало.

Тому порада «то відскануй інструкцію телефоном, він же прочитає» зазвичай закінчується розчаруванням. Щоб почути зміст без пропусків, спершу треба здобути його у вигляді тексту. І саме про здобування тексту решта цього посібника.

Нижче чотири шляхи. У кожного своє обмеження, і ми пишемо про нього прямо, щоб ти не витрачав час на той, який саме в тебе не спрацює.

Шлях перший: лупа в телефоні, тобто швидке збільшення шрифту

Найпростіший і найшвидший. У телефоні є камера, ліхтарик і збільшення, а разом це дає лупу, кращу за скляну: підсвічує, наближає, а на багатьох пристроях уміє ще й підвищити контраст або інвертувати кольори, що при тонкому папері буває важливіше за саме збільшення. На iPhone для цього є вбудований застосунок «Лупа», на Android це залежить від виробника телефона.

Обмеження: лупа показує, але не говорить. Одна рука зайнята телефоном, друга аркушем. За кількох сторінок дрібного шрифту це виснажливий шлях, хоча для перевірки однієї речі, наприклад дати на коробці, його цілком достатньо.

Шлях другий: інструкція до ліків як файл PDF з реєстру

Та сама інструкція, яку ти тримаєш у руці, публікується в офіційному реєстрі лікарських засобів як файл для завантаження. Буває навіть новішою за аркуш з коробки, бо упаковку могли надрукувати ще до останнього оновлення документів. Носій зовсім інший, і це змінює все: файл ти збільшиш без втрати різкості, а якщо він містить текст, телефон може прочитати його вголос.

Шукати наосліп не доведеться. У mojApteczka з картки ліків ведуть посилання на інструкцію та ХПЛ у реєстрі, тож ти відкриваєш потрібний документ одним дотиком, замість вписувати назву ліків у пошуковик і потрапляти на випадкові сайти. Якщо спершу хочеш додати ліки до аптечки, вистачить фото упаковки і розпізнавання ліків зі знімка. Більше про те, де взагалі шукати надійну інформацію про ліки, знайдеш в окремому посібнику.

Обмеження, про яке треба сказати чесно: не кожен файл у реєстрі однаково дружній. Частина документів містить справжній текст, і тоді все працює як слід. Частина це по суті картинки сторінок, тобто скани, і тоді зчитувачу екрана нема чого читати. Наперед ти цього не розпізнаєш. Перевірка проста: відкрий у файлі пошук і впиши будь-яке слово, яке бачиш на екрані. Якщо пошук його знайде, усередині файлу є текст. Якщо не знаходить нічого, а пальцем не вдається виділити окреме слово, це скан, і цим шляхом ти не підеш.

Шлях третій: як увімкнути читання екрана (iPhone і Android)

Твій телефон має вбудоване читання екрана, і жодного додаткового застосунку для цього не потрібно. Варто увімкнути його один раз, бо знадобиться не тільки з ліками.

На iPhone: Параметри, далі Доступність, потім розділ вимовляння вголос і читання екрана. Назви пунктів трохи різняться залежно від версії системи. Відтепер проведення двома пальцями від верху екрана вниз запускає читання того, що перед тобою. У тому самому місці налаштуєш темп і вибереш голос.

На Android шукай у Налаштуваннях, у розділі Спеціальні можливості, функцію читання виділеного тексту. У кожного виробника вона зветься трохи інакше. Синтезатор і мову налаштуєш у синтезі мовлення: на частині телефонів він у тому самому розділі, на інших, наприклад у Samsung, у загальних налаштуваннях.

Знайдеш там і TalkBack, але це щось інше. TalkBack є повним зчитувачем екрана для людей, які екрана не бачать зовсім. Після його ввімкнення змінюється все керування телефоном: один дотик лише виділяє, а запускає аж подвійний. Якщо шрифт ти бачиш, тільки надто малий, TalkBack не є тим, що ти шукаєш, і ним легко себе заблокувати.

Обмеження: це той самий бар’єр, що й вище. Читання екрана читає текст. Над фотографією паперу воно мовчить.

Шлях четвертий: запитай фармацевта

Це єдиний шлях, на якому можна попросити людину пояснити зміст, а не лише прочитати його. Жоден застосунок цього не робить, наш також. Якщо після прочитання чи прослуховування змісту ти й далі не знаєш, що з ним робити, це саме той момент.

Обмеження: це не гарантована і не безлімітна послуга. Обсяг розмови залежить від аптеки, від пори дня і від того, скільки людей стоїть за тобою в черзі. Варто прийти з конкретним питанням і зі списком ліків, які приймаєш, бо тоді розмова триває коротше і має більше сенсу. Як підготувати такий список, описуємо в посібнику про список ліків на візит до лікаря.

mojApteczka читає вголос документацію ліків. Це не інструкція

Тепер найважливіше речення в усьому тексті, бо про нього легко змовчати, а це було б нечесно.

mojApteczka не читає інструкцію вголос. Читає Характеристику лікарського засобу, тобто ХПЛ. Це інший документ. Офіційний, про ті самі ліки, але написаний для лікарів і фармацевтів, а не для тебе. Охоплює ті самі теми, що й інструкція, тільки ширше і складнішою мовою.

Якщо так, то навіщо його слухати?

Бо ХПЛ у застосунку є текстом, а не аркушем. Текст можна збільшити, перекласти і прочитати вголос. Аркуш не можна.

Як це працює на практиці. На екрані документації ліків з’являється кнопка динаміка. Один дотик, і телефон читає назву ліків, а потім наступні розділи. Тією самою кнопкою зупиняєш і відновлюєш. Розділів дев’ять: показання, дозування, протипоказання, застереження, взаємодії, вагітність і годування груддю, побічні дії, передозування та зберігання. Якщо розгорнеш конкретні розділи, почуєш тільки їх. Якщо не розгорнеш жодного, застосунок прочитає все.

Що важливо саме тоді, коли ти не бачиш шрифту:

• Голос читає точно те, що ти бачиш. Ніколи не почуєш змісту, відмінного від показаного на екрані.
• Працює без інтернету після першої синхронізації. Перш ніж слухати офлайн, документація має один раз синхронізуватися. Потім можеш слухати хоч у режимі польоту.
• Є в безкоштовному плані. Купувати нічого не треба.
• Поважає налаштування доступності. Темп і голос застосунок бере з твоїх системних налаштувань, а не з власних. На час читання приглушує інші звуки, а після зупинки повертає їх.

Коли вдома говорять двома мовами

Окрема ситуація, яка виглядає схоже, хоча зір тут ні до чого. Опікунка говорить українською, мама польською, а документація ліків тільки польською.

Розділ документації можеш перекласти на англійську, українську або російську, і переклад відбувається на самому пристрої. Коли розділ уже перекладений, голос перемикається на його мову. Той самий принцип діє без винятків: застосунок читає те, що видно. Якщо дивишся на польський оригінал, почуєш польську. Якщо на переклад, почуєш переклад.

Більше про те, як організувати ліки, коли родина розкидана по двох країнах, пишемо в тексті про ліки батьків на відстані.

Чого mojApteczka не робить

Чесний список, бо без нього вся ця стаття була б рекламою.

• Не читає вголос ані паперу, ані скана інструкції. Інструкцію відкриває посиланням на реєстр, у браузері.
• Не переказує і не спрощує. Читає офіційний текст слово в слово. Не перекладає його «людською» і не скорочує, бо саме з цього починається перекручування змісту.
• Не радить. Не оцінить, чи ці ліки для тебе, не підбере дозу і не скаже, чи можна поєднувати їх з чимось іншим.
• Не робить ХПЛ простішою. Це документ для спеціалістів, і він лишається складним також тоді, коли його слухаєш. Якщо після прослуховування в голові каша, це не твоя провина і не означає, що ти щось проґавив.
• Не спрацює без голосу в телефоні. Якщо в системі не встановлено голос для певної мови, читання може бути недоступним. На Android кнопка просто не з’явиться, доки синтез мовлення не буде готовий. Голоси доставиш у налаштуваннях телефона.
• Ми не протестували всього шляху з незрячою людиною. Знаємо, що кнопка має описи стану для VoiceOver і TalkBack і що темп та голос беремо із системних налаштувань. Але всієї дороги, від додавання ліків до прослуховування розділу, зі зчитувачем екрана ми не пройшли. І не вдаватимемо, що пройшли. Якщо користуєшся VoiceOver або TalkBack і щось ламається, напиши на kontakt@mojapteczka.pl. Це реально змінить черговість наших робіт.

Що можна зробити сьогодні

Кожне з цих завдань займе кілька хвилин.

1. Увімкни читання екрана в налаштуваннях телефона і навчися жесту. Це працюватиме всюди, не тільки з ліками.
2. Додай до аптечки ліки, які приймаєш постійно. Фото упаковки достатньо. Тоді документація і посилання на документи завжди за один дотик.
3. Запиши в нотатці при ліках те, що з’ясуєш у фармацевта. За три місяці ти цього не запам’ятаєш, а прочитати власну нотатку значно легше, ніж знову продиратися крізь інструкцію.
4. Якщо доглядаєш когось, хто не бачить шрифту, пройди ці налаштування разом з ним, на його телефоні. Налаштування доступності діють на конкретному пристрої, і ввімкнення їх у себе нічого не змінить у нього. Більше про поділ обов’язків пишемо на сторінці для опікунів і в посібнику про аптечку літньої людини.

Дрібний шрифт не зникне. Але він не єдина форма, в якій цей зміст існує. Є аркуш, є файл, є офіційна характеристика, є людина за прилавком. Досить, щоб хоч один із цих шляхів був для тебе проїзним.

Послухайте подкаст: Епізод 18 — «Дрібний шрифт» (польською) — розмова Томаша та Ізи про чотири шляхи до того самого змісту, коли шрифт замалий, і про те, чому mojApteczka читає вголос характеристику лікарського засобу, а не інструкцію для пацієнта. Також доступно на YouTube.